Друк

Новини інституту

  • Олександра Бетлій: "Значна частина позики піде не на реформи, а на врегулювання боргових зобов'язань з іноземними компаніями, особливо з російським"

    04.08.2010

    Азаров і Тігіпко, прем'єр-міністр і його заступник пропонують два варіанти використання позики, отриманої від Міжнародного Валютного Фонду в 15,15 млрд доларів, які суперечать один одному, пише Маттео Каццулані в італійській il Legno Storto.

    Опозиція висуває звинувачення, заявляючи, що гроші отримають усі ті ж олігархи та енергетична компанія темного походження - РосУкрЕнерго. Міжнародний Валютний Фонд надав Україні позику в 15,15 млрд доларів. Вирішальним моментом для переконання американської сторони в необхідності надати велику позику, стало непопулярне рішення українського уряду збільшити ціну на газ для населення на 50%, про що Азаров оголосив всього кілька днів тому. МВФ підтвердив негайну виплату першого траншу в 1,9 мільярдів доларів. Решта грошей будуть періодично виплачуватися протягом приблизно двох з половиною років. Згідно із заявою, зробленою Виконавчою Радою, коли у Вашингтоні настав вечір, а в Україні була 3 година ранку четверга, 29 липня, фінансування призначається для досягнення економічної стабільності, проведення пенсійної і податкової реформ, а також реформи адміністративних структур. Ніяка допомога не передбачена для закупівлі газу. Ці витрати, згідно з недвозначною порадою, повинні оплачуватися за рахунок маневрів внутрішнього бюджету Києва, тобто за рахунок підвищення цін на газ.

    "Реформи необхідні, щоб зміцнити незалежність і відповідальність Національного Банку України", - заявлено в ноті МВФ. - Рекапіталізація деяких банків, посилення інститутів, що здійснюють ринковий контроль, - необхідні заходи для фінансової стабільності країни. Щоб домогтися поновлення всієї економіки країни, треба вирішувати проблеми без зволікання. Якщо Київ буде слідувати нашим рекомендаціям, то це призведе до зростання довіри до ринкових відносин, посилить економічний підйом, полегшить приплив нових капіталів на український ринок і зміцнить макроекономіку".

    Незважаючи на існування директив МВФ, в уряду є свої чіткі уявлення про те, як треба використовувати позику. Більше того, існують цілих два плани дій, що суперечать один одному, розроблених і наполегливо обстоюваних двома представниками Ради Міністрів. Прем'єр-міністр Микола Азаров висловив вдячність міжнародним організаціям за довіру і пообіцяв негайно розпочати реформи згідно із рекомендаціями. Тим не менше, він наголосив, що Україна вимушена використовувати фінансування, щоб покрити борги національного енергетичного колоса Нафтогаз російському монополістові Газпрому і РосУкрЕнерго, "загадковій" компанії, зареєстрованій у Швейцарії і на 50% контрольованоій дочірньою компанією Газпрому - РосГазАг і на решту 50% - швейцарською фірмою Централгаз Холдинг, яка є агентом двох українських олігархів Івана Фурсіна і Дмитра Фірташа. Ця енергетична компанія спочатку зобов'язала Нафтогаз закуповувати туркменський газ, а потім діяти як посередника в переговорах з Кремлем аж до листопада 2009 року.

    "Можу запевнити Вашингтон, що всі необхідні реформи ми здійснимо, - заявив Азаров. - З іншого боку, не можу не зазначити, що Україна зараз з економічної точки зору перебуває в кращому становищі навіть порівняно зі своїм становищем кілька місяців тому. Економічна стабільність - це мета, якої ми повинні досягти. І 2010 рік стане роком, коли ми вийдемо з кризи. Саме тому уряд вирішив використовувати 15,15 млрд доларів, щоб ліквідувати борги Нафтогазу, а отже, і дірки в державному бюджеті. Бюджетний дефіцит буде зменшено на 3,5% в 2011 році і на 2,5% в 2012 році. У 2015 році він становитиме менш ніж 35% від валового національного продукту".

    Зовсім по-іншому розуміє завдання віце-прем'єр Сергій Тігіпко, який займається питаннями енергетики. На думку віце-прем'єра, який на ділі здійснював переговори з Вашингтоном, 80% від 15,15 млрд доларів повинно залишитися як валютний резерв, а 20% має покрити бюджетний дефіцит, зокрема, необхідно заплатити борг честі російському Внешнеторговому Банку.

    "У нас крайня і негайна потреба в першому транші, - заявив Тігіпко. Частина його повинна піти на вирівнювання бюджету. Що стосується іншого фінансування, велика частина повинна піти на збільшення золотого запасу, щоб зуміти протистояти в майбутньому непередбаченим ситуаціям і в короткий термін досягти стабільності . Решта повинна піти на виплату боргів банкам та іншим установам".

    Оптимізм уряду врівноважується прагматизмом Демократичної Опозиції, яка скептично дивиться на реальне використання позики та особливо стурбована її можливим застосуванням для фінансування компаній, імена власників яких невідомі. Подібні дії в минулому вже завдали шкоди економіці країни. Депутат від Блоку Тимошенко Олег Ляшко вказав на розбіжності між Азаровим і Тігіпком, наголосивши, що вони призначені для того, щоб замаскувати реальний намір уряду фінансувати РосУкрЕнерго і продовжувати проводити авторитарну політику, використовуючи і політичні арешти.

    Зокрема, Ляшко послався на арбітражне рішення Стокгольма, зроблене місяць тому: Нафтогаз повинен заплатити 5,5 мільярдів доларів і повернути 12 мільярдів кубічних метрів газу, які, згідно з рішенням, позбавленим, однак, незаперечних доказів, було вкрадено у швейцарського посередника. Все це - прояви газової війни, що в Україні мала політичну підкладку. Цілу серію радників лідера демократичної опозиції Юлії Тимошенко було заарештовано і засуджено за участь - недоведену - у шахрайстві, що завдала шкоди РосУкрЕнерго. За ґратами опинився колишній голова державного прикордонного контролю Анатолій Макаренко, колишній віце-президент Нафтогазу Ігор Діденко, колишній заступник директора енергетичної регіональної митниці Тарас Шепітько та заступник директора державного приватизаційного сектора Тетяна Хрикун.

    "Скандальне рішення арбітражного суду базується на точному плані, задуманому Фірташем і Бойком (колишнім міністром енергетики), щоб викрасти державні ресурси, попросити допомоги у міжнародного співтовариства і дискредитувати попередній уряд", - заявив депутат БЮТ. - Сумніваюся, що позику буде використано, як того вимагає МВФ. Боюся, що перш за все ці гроші підуть на "врегулювання" ситуації з РосУкрЕнерго".

    Залишивши політику осторонь, зауважимо, що переговори між Києвом та МВФ не обмежуються тільки лише грошовим позикою, але припускають і вироблення нового плану співпраці. На початку липня Президент Віктор Янукович представив чіткий запит, щоб скасувати чинний план співпраці, який діє з 2008 року за домовленістю з попереднім урядом Тимошенко і адміністрацією Ющенка. На думку депутата від Партії Регіонів Михайла Чечетова, новий план буде вигідний для обох сторін. "МВФ зможе сподіватися на надійного партнера, а ми отримаємо позики з більшою легкістю".

    Оптимізм цей ні на чому не заснований, тим більше, що напередодні надання позики Міжнародний Валютний Фонд підтвердив чинний план співпраці аж до його закінчення через два з половиною роки. Рішення цілком логічне, як пояснила експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій, бо МВФ чекає на відповідний відгук від уряду Києва, який повинен довести серйозність своїх намірів, слідуючи буквально вказівкам Вашингтона і використовуючи позику на проведення реформ.

    "Значна частина позики піде не на реформи, а на врегулювання боргових зобов'язань з іноземними компаніями, особливо з російським", - сказала вона. - Це тривожна перспектива, яка не сприяє зміцненню довіри до уряду. Він навряд чи зможе сподіватися на майбутні позики і на перегляд плану співробітництва. МВФ побоюється, що Україна заплативши старі борги, зробить нові".

    Законно згадати, що план співпраці 2008 дозволив Україні отримати позику в 11 мільярдів доларів, витрачені урядом Тимошенко на обмеження наслідків економічної кризи, яка особливо важко вдарила по Україні. Незважаючи на це, негативно оцінивши економічну політику країни, минулого жовтня МВФ відмовив у видачі останнього траншу, заморозивши його до майбутнього перегляду.

  • Олександра Бетлій: "Значна частина позики піде не на реформи, а на врегулювання боргових зобов'язань з іноземними компаніями, особливо з російським"

    04.08.2010

    Азаров і Тігіпко, прем'єр-міністр і його заступник пропонують два варіанти використання позики, отриманої від Міжнародного Валютного Фонду в 15,15 млрд доларів, які суперечать один одному, пише Маттео Каццулані в італійській il Legno Storto.

    Опозиція висуває звинувачення, заявляючи, що гроші отримають усі ті ж олігархи та енергетична компанія темного походження - РосУкрЕнерго. Міжнародний Валютний Фонд надав Україні позику в 15,15 млрд доларів. Вирішальним моментом для переконання американської сторони в необхідності надати велику позику, стало непопулярне рішення українського уряду збільшити ціну на газ для населення на 50%, про що Азаров оголосив всього кілька днів тому. МВФ підтвердив негайну виплату першого траншу в 1,9 мільярдів доларів. Решта грошей будуть періодично виплачуватися протягом приблизно двох з половиною років. Згідно із заявою, зробленою Виконавчою Радою, коли у Вашингтоні настав вечір, а в Україні була 3 година ранку четверга, 29 липня, фінансування призначається для досягнення економічної стабільності, проведення пенсійної і податкової реформ, а також реформи адміністративних структур. Ніяка допомога не передбачена для закупівлі газу. Ці витрати, згідно з недвозначною порадою, повинні оплачуватися за рахунок маневрів внутрішнього бюджету Києва, тобто за рахунок підвищення цін на газ.

    "Реформи необхідні, щоб зміцнити незалежність і відповідальність Національного Банку України", - заявлено в ноті МВФ. - Рекапіталізація деяких банків, посилення інститутів, що здійснюють ринковий контроль, - необхідні заходи для фінансової стабільності країни. Щоб домогтися поновлення всієї економіки країни, треба вирішувати проблеми без зволікання. Якщо Київ буде слідувати нашим рекомендаціям, то це призведе до зростання довіри до ринкових відносин, посилить економічний підйом, полегшить приплив нових капіталів на український ринок і зміцнить макроекономіку".

    Незважаючи на існування директив МВФ, в уряду є свої чіткі уявлення про те, як треба використовувати позику. Більше того, існують цілих два плани дій, що суперечать один одному, розроблених і наполегливо обстоюваних двома представниками Ради Міністрів. Прем'єр-міністр Микола Азаров висловив вдячність міжнародним організаціям за довіру і пообіцяв негайно розпочати реформи згідно із рекомендаціями. Тим не менше, він наголосив, що Україна вимушена використовувати фінансування, щоб покрити борги національного енергетичного колоса Нафтогаз російському монополістові Газпрому і РосУкрЕнерго, "загадковій" компанії, зареєстрованій у Швейцарії і на 50% контрольованоій дочірньою компанією Газпрому - РосГазАг і на решту 50% - швейцарською фірмою Централгаз Холдинг, яка є агентом двох українських олігархів Івана Фурсіна і Дмитра Фірташа. Ця енергетична компанія спочатку зобов'язала Нафтогаз закуповувати туркменський газ, а потім діяти як посередника в переговорах з Кремлем аж до листопада 2009 року.

    "Можу запевнити Вашингтон, що всі необхідні реформи ми здійснимо, - заявив Азаров. - З іншого боку, не можу не зазначити, що Україна зараз з економічної точки зору перебуває в кращому становищі навіть порівняно зі своїм становищем кілька місяців тому. Економічна стабільність - це мета, якої ми повинні досягти. І 2010 рік стане роком, коли ми вийдемо з кризи. Саме тому уряд вирішив використовувати 15,15 млрд доларів, щоб ліквідувати борги Нафтогазу, а отже, і дірки в державному бюджеті. Бюджетний дефіцит буде зменшено на 3,5% в 2011 році і на 2,5% в 2012 році. У 2015 році він становитиме менш ніж 35% від валового національного продукту".

    Зовсім по-іншому розуміє завдання віце-прем'єр Сергій Тігіпко, який займається питаннями енергетики. На думку віце-прем'єра, який на ділі здійснював переговори з Вашингтоном, 80% від 15,15 млрд доларів повинно залишитися як валютний резерв, а 20% має покрити бюджетний дефіцит, зокрема, необхідно заплатити борг честі російському Внешнеторговому Банку.

    "У нас крайня і негайна потреба в першому транші, - заявив Тігіпко. Частина його повинна піти на вирівнювання бюджету. Що стосується іншого фінансування, велика частина повинна піти на збільшення золотого запасу, щоб зуміти протистояти в майбутньому непередбаченим ситуаціям і в короткий термін досягти стабільності . Решта повинна піти на виплату боргів банкам та іншим установам".

    Оптимізм уряду врівноважується прагматизмом Демократичної Опозиції, яка скептично дивиться на реальне використання позики та особливо стурбована її можливим застосуванням для фінансування компаній, імена власників яких невідомі. Подібні дії в минулому вже завдали шкоди економіці країни. Депутат від Блоку Тимошенко Олег Ляшко вказав на розбіжності між Азаровим і Тігіпком, наголосивши, що вони призначені для того, щоб замаскувати реальний намір уряду фінансувати РосУкрЕнерго і продовжувати проводити авторитарну політику, використовуючи і політичні арешти.

    Зокрема, Ляшко послався на арбітражне рішення Стокгольма, зроблене місяць тому: Нафтогаз повинен заплатити 5,5 мільярдів доларів і повернути 12 мільярдів кубічних метрів газу, які, згідно з рішенням, позбавленим, однак, незаперечних доказів, було вкрадено у швейцарського посередника. Все це - прояви газової війни, що в Україні мала політичну підкладку. Цілу серію радників лідера демократичної опозиції Юлії Тимошенко було заарештовано і засуджено за участь - недоведену - у шахрайстві, що завдала шкоди РосУкрЕнерго. За ґратами опинився колишній голова державного прикордонного контролю Анатолій Макаренко, колишній віце-президент Нафтогазу Ігор Діденко, колишній заступник директора енергетичної регіональної митниці Тарас Шепітько та заступник директора державного приватизаційного сектора Тетяна Хрикун.

    "Скандальне рішення арбітражного суду базується на точному плані, задуманому Фірташем і Бойком (колишнім міністром енергетики), щоб викрасти державні ресурси, попросити допомоги у міжнародного співтовариства і дискредитувати попередній уряд", - заявив депутат БЮТ. - Сумніваюся, що позику буде використано, як того вимагає МВФ. Боюся, що перш за все ці гроші підуть на "врегулювання" ситуації з РосУкрЕнерго".

    Залишивши політику осторонь, зауважимо, що переговори між Києвом та МВФ не обмежуються тільки лише грошовим позикою, але припускають і вироблення нового плану співпраці. На початку липня Президент Віктор Янукович представив чіткий запит, щоб скасувати чинний план співпраці, який діє з 2008 року за домовленістю з попереднім урядом Тимошенко і адміністрацією Ющенка. На думку депутата від Партії Регіонів Михайла Чечетова, новий план буде вигідний для обох сторін. "МВФ зможе сподіватися на надійного партнера, а ми отримаємо позики з більшою легкістю".

    Оптимізм цей ні на чому не заснований, тим більше, що напередодні надання позики Міжнародний Валютний Фонд підтвердив чинний план співпраці аж до його закінчення через два з половиною роки. Рішення цілком логічне, як пояснила експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій, бо МВФ чекає на відповідний відгук від уряду Києва, який повинен довести серйозність своїх намірів, слідуючи буквально вказівкам Вашингтона і використовуючи позику на проведення реформ.

    "Значна частина позики піде не на реформи, а на врегулювання боргових зобов'язань з іноземними компаніями, особливо з російським", - сказала вона. - Це тривожна перспектива, яка не сприяє зміцненню довіри до уряду. Він навряд чи зможе сподіватися на майбутні позики і на перегляд плану співробітництва. МВФ побоюється, що Україна заплативши старі борги, зробить нові".

    Законно згадати, що план співпраці 2008 дозволив Україні отримати позику в 11 мільярдів доларів, витрачені урядом Тимошенко на обмеження наслідків економічної кризи, яка особливо важко вдарила по Україні. Незважаючи на це, негативно оцінивши економічну політику країни, минулого жовтня МВФ відмовив у видачі останнього траншу, заморозивши його до майбутнього перегляду.

Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua