1 мільярд на 10 центів. Цифра, озвучена в середині травня Джоном Ліхі - головним операційним директором Airbus, приголомшує. Але саме такий обсяг прибутку додатково отримує його корпорація при зниженні курсу єдиної європейської валюти на кожні 10 центів.
Стрімке падіння євро на 17% з грудня 2009 року шокує керівництво країн єврозони і стає суттєвим чинником глобальної торгівлі сьогодні. Україна серед інших держав також відчує на собі вплив дешевого євро, як і другого глобального чинника, що набирає сьогодні обертів, - концентрації світової торгівлі навколо країн Азії.
Фактор № 1: Азійське зростання
"Nissan Teana - продукт саме для Китаю", - говорить Карлос Гон, голова Nissan Motor. Це не лестощі китайського ринку. Седан з повнорозмірним заднім сидінням, консервативним зовнішнім виглядом і за адекватною ціною - якраз те, що любить китайський бізнесмен з родиною. І з урахуванням динаміки китайського ринку це достатній аргумент, щоб сьогодні створювати модель саме під нього. І Teana - не виняток. У минулому році Піднебесна стала найбільшим покупцем автомобілів у світі. Сьогодні Китай - головний споживач світової продукції. Саме він, завдяки торішньому плану стимулювання економіки обсягом 13% ВВП, примудряється утримувати на плаву попит на метали, авто, гуму, енергоресурси, пасажирські перевезення і т.д. по всьому світу. Світова торгівля вийшла з кризи: впавши в минулому році, за оцінками СОТ, на 12%, за перші чотири місяці нинішнього вона зросла на 25%.
І двигуном торгівлі стали саме азіатські (і перш за все китайський) ринки. Особливо китайському споживання вдячні в Японії: попит у Піднебесній та інших азіатських ринках став гарною підтримкою для кволого відновлення економіки цієї країни. Обсяг японських поставок до Китаю у квітні збільшився на 45,3% проти 19,8% зростання в Європі. Але і для решти світу попит у азіатських "монстрів" також стає ключовим чинником. Саме завдяки зростанню попиту в азійських країнах, Євросоюз благополучно переживе нинішню боргову кризу, говориться в звіті ОЕСР. З тієї ж причини країни єврозони всі до однієї уникнуть дефолту. Україна своїм відновленням експорту також зобов'язана перш за все азійським державам. У минулому році ці ринки стали порятунком для більшості українських експортерів - від виробників металу до міцного алкоголю. У цьому році Азія знову стане головним двигуном попиту на вітчизняні товари.
За оцінкою компанії Alliance Bernstein, внутрішній попит в азійьких країнах в нинішньому році зросте на 7,5%, а в Китаї - на 9,5%. У результаті потреба в українській продукції тут буде більшою, а перспективи присутності кращими. Правда, писати листи подяки за відновлення експорту Україна, на відміну від Японії, зможе не стільки Китаю, скільки Середній Азії і на Близький Схід. "Китай вже давно є не стільки споживачем українських товарів, скільки їх конкурентом, і, наприклад, країни Близького Сходу для нас вже давно важливіші, ніж найбільша економіка, що розвивається, Азії", - говорить Олексій Блінов, економіст Astrum Investment Management. Ці ринки вже стали одними з ключових для українських металургів та аграріїв. Єгипет, Туніс, ОАЕ і Саудівська Аравія, наприклад, сьогодні є найбільшими покупцями вітчизняної агропродукції, перепродуючи її потім своїм сусідам - Оману, Катару, Лівану та Йорданії, каже Катерина Кардаш, директор із супроводу VIP-клієнтів юридичної фірми Integrites (спеціалізується на співробітництві із Близьким Сходом).
І український бізнес продовжує активно освоювати ці ринки. Олег Бахматюк, голова агрохолдингу "Авангард", наприклад, в минулому році почав постачання на ринки Близького Сходу, Азії і планує вийти в Північну Африку. Корпорація "Богдан" домовилася про продаж легкових автомобілів і легких комерційних авто Казахстану і Киргизії. Тільки в нинішньому році в ці дві країни має бути продано 500 авто. Керівництво "Богдана" потрапило точно в ціль: на цих ринках і далі буде продовжуватися стрімке зростання.
"Економіки країн СНД, - говорить Олексій Блінов, - є провідними експортними ринками і демонструють сьогодні активне, за світовими мірками, економічне зростання. За динамікою зростання експорту до країн СНД в 2010 році буде випереджати зростання експорту до країн Азії". Те ж саме стосується і попиту на Близькому Сході. Результатом збільшення тут попиту на продукцію українського агросектора та зростання прибутків агровиробників, приміром, стало те, що все більше компаній заявляють про вихід на IPO. "Це явна ознака того, що вони стрімко збільшують експорт", - говорить Кардаш.
Фактор № 2: долар, євро
Правда, на цих ринках українські товари будуть відчувати загострення конкуренції з боку європейських компаній, які на тлі загальних похмурих прогнозів щодо майбутнього єврозони квапляться скористатися очевидною вигодою, яку несе для них падіння курсу євро.
Падіння європейської валюти стало головною проблемою керівництва ЄС цієї весни. Після того, як минулого року на виведення світової - і європейської - економіки з кризи були направлені титанічні зусилля, уряди, здавалося б, могли дозволити собі роботу в більш спокійному режимі. Але замість цього останні півроку керівництво ЄС провело в боротьбі за порятунок єврозони. Через боргову кризу в Греції та прилеглих до неї країнах фінансові ринки засумнівалися у фінансовій стабільності всієї єврозони, в результаті чого євро став стрімко втрачати довіру інвесторів. За останні півроку він втратив 17% своєї вартості.
Але якщо для канцлера Німеччини і президента Франції знецінення євро як свідчення недовіри до єврозони стало серйозною проблемою, то для європейського авіагіганта Airbus, компанії Daimler та інших європейських експортерів воно, навпаки, стало чинником посилення конкурентоздатності на зовнішніх ринках. За підрахунками Стефана Ховрічтера, головного економіста франкфуртського підрозділу Allianz Global Investor, падіння євро на 10% збільшує прибуток компаній з цього регіону у середньому на 3%.
Український бізнес не може похвалитися такими "легкими" мільярдними прибутками. Але падіння курсу євро також має на нього серйозний вплив - правда, потрійний. З одного боку, посилення конкурентоспроможності європейських експортерів не несе вітчизняним компаніям нічого хорошого на тих ринках, на яких вони конкурували і раніше. Скажімо, в Північній Африці. І до кризи європейські і американські постачальники зерна чинили сильний тиск на позиції своїх українських колег у регіоні. Зараз ця конкуренція посилюється.
"Якщо уряд України не змінить валютну політику нашої країни, українським виробникам буде складніше конкурувати з виробниками із єврозони", - говорить Ірина Піонтковська, економіст інвесткомпанії "Трійка Діалог Україна". З іншого боку, падіння євро послабить позиції українських експортерів (в порівнянні з європейськими виробниками) на європейських ринках - їх продукція стає тут дорожчою, а значить, менш конкурентоздатною. Нарешті, дешевий євро зіграє на руку українським імпортерам європейської продукції.
"Здешевлення євро відносно гривні буде сприяти підвищенню попиту на товари, імпортовані з ЄС, після істотного падіння в 2009 році", - говорить Піонтковська. Хоча, за словами Ігоря Бураковського, директора Центру економічних досліджень і політичних консультацій, в результаті змін валютного курсу компанії зазнають втрат з точки зору бухгалтерського обліку.
Втім, все це український бізнес відчує не відразу. "Здешевлення євро позначиться на товарообігу з європейськими країнами з певним часовим лагом, - говорить Ірина Піонтковська. - Адже, як правило, корекція торгових потоків в результаті курсових коливань або інших різких змін ринкової кон'юнктури відбувається протягом 6-9 місяців".
