Друк

Новини інституту

  • Олександра Бетлій: «Нинішній бюджет – справжній бюджет проїдання, усі кошти підуть на споживання, а не на розвиток»

    29.04.2010

    Забуті Богом, забиті податками... Така характеристика ідеально підходить українцям. Особливо після прийняття закону про бюджет. Кошторис, який мав купу зауважень з боку експертного управління, зокрема і про неконституційність деяких пунктів, прийняли без жодних обговорень. Видатки цьогорічного бюджету перевищують доходи всього на 57,7 мільярда гривень, тобто 5,3% ВВП. Мінімальна зарплата дорівнюватиме прожитковому мінімуму для працездатної особи: з 1 січня – 869 гривень, з 1 квітня – 884 гривні, з 1 липня – 888 гривень, з 1 жовтня – 907 гривень, з 1 грудня – 922 гривні. Але чи вистачить грошей на підвищені соціальні виплати?

    Окрім соцстандартів, збільшили також видатки на президента, його адміністрацію та Кабмін. За словами віце-спікера Ради Миколи Томенка, видатки на утримання Державного управління справами збільшили на 28% (на 233,6 млн. грн.), на забезпечення діяльності президента – на 17% (себто на 34 млн. грн.). Майже на 12% (32,7 млн. грн.) збільшили витрати на утримання секретаріату Кабміну та на 11% (81,2 млн. грн.) – апарату Верховної Ради. Хоч грошей у скарбниці катма, на собі влада вирішила не економити...

    З іншого боку, зліпити бюджет легше, аніж виконати його. Керівник аналітичного центру Forex Club Микола Івченко вважає, що насправді дефіцит бюджету може досягти 6,3%, а не 5,3%, як вважає прем’єр Микола Азаров. Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник взагалі каже про 200- мільярдний дефіцит (це при тому, що прогнозовані доходи зведеного бюджету – 267,5 млрд.).

    «Гадаю, цифри, наведені у бюджеті, – цілком реалістичні. Азаров планував подати закон про бюджет до 11 квітня, але на той момент не був певен у підтримці з боку МВФ, не було домовленостей з Росією. На той час він сам казав, що підвищення мінімальної зарплати за таких умов неможливе. Та знижка в ціні на газ дала можливість підвищити ці соцстандарти. Азаров добре вміє рахувати і розуміє, що цей закон про бюджет, – його лебедина пісня. Тому робить все можливе, щоб піти красиво», – вважає віце-президент Центру дослідження корпоративних зв’язків Ростислав Іщенко. Окрім закону про бюджет, Кабмін розродився ще одним законопроектом – про внесення змін до деяких законів про оподаткування. Знову планують збільшити акцизи на сигарети (кажуть, неправильно, що цигарки дешевші за банани), алкоголь, тютюн, бензин, спеціальне використання води... Крім того, щоб отримати акцизні марки, виробникам доведеться показати не лише довідку про сплату акцизних зборів, а й про сплату 20% ПДВ! Тобто їх офіційно примусять платити ПДВ авансом.

    «Звичайно, закон про збільшення акцизів та внесення інших змін до законів про оподаткування має лише єдину мету – збільшити надходження до бюджету. Я палю і не планую повністю відмовлятись від алкоголю, але розумію, що якоюсь мірою це податок на розкіш. От щодо бензину, то його подорожчання вплине на інфляцію, адже подорожчають і продукти сільського господарства, і перевезення», – каже Ростислав Іщенко. У Кабміні уже порахували, що цей закон дасть додаткових 16 мільярдів до бюджету. Не виключено, що ці кошти уже врахували у дохідну частину бюджету.

    «Доходи у цьому законі про бюджет дещо переоцінені, видатки недооцінені. Реальний дефіцит значно вищий. Найбільший ризик у тому, що МВФ може не дати грошей. А більше взяти їх нема звідки. Без коштів МВФ виконати нові соцстандарти нереально. З іншого боку, не усі приватні підприємства зможуть платити вищу мінімальну зарплату, тому не виключено, що вони скорочуватимуть працівників. Збільшуючи соціальні виплати, економлять на капітальних видатках. Тож цей бюджет – справжній бюджет проїдання, усі кошти підуть на споживання, а не на розвиток, – каже аналітик Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій. – Якщо аналізувати цей закон про бюджет, то помітне посилення адміністрування податків. Скажімо, у додатку про ПДВ прописано, що податкова перевірятиме усі підприємства-платники ПДВ. Тобто, незалежно від того, чи ваша компанія справно сплачувала усі ці роки податки, її чекає перевірка. Зрозуміло, що Кабмін розраховує залучити якомога більше податків, але перевірками цього не досягти. Насправді посилене адміністрування призведе лише до зростання корупції та уповільнення ведення бізнесу».

    Хоча у законі про бюджет і не можна збільшувати ставки податків, у цьому прописано: «У 2010 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставок земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України «Про плату за землю», збільшені в 3,2 раза.» Отакі-то «податкові канікули» від нової влади...

    Джерело:  Високий замок
  • Олександра Бетлій: «Нинішній бюджет – справжній бюджет проїдання, усі кошти підуть на споживання, а не на розвиток»

    29.04.2010

    Забуті Богом, забиті податками... Така характеристика ідеально підходить українцям. Особливо після прийняття закону про бюджет. Кошторис, який мав купу зауважень з боку експертного управління, зокрема і про неконституційність деяких пунктів, прийняли без жодних обговорень. Видатки цьогорічного бюджету перевищують доходи всього на 57,7 мільярда гривень, тобто 5,3% ВВП. Мінімальна зарплата дорівнюватиме прожитковому мінімуму для працездатної особи: з 1 січня – 869 гривень, з 1 квітня – 884 гривні, з 1 липня – 888 гривень, з 1 жовтня – 907 гривень, з 1 грудня – 922 гривні. Але чи вистачить грошей на підвищені соціальні виплати?

    Окрім соцстандартів, збільшили також видатки на президента, його адміністрацію та Кабмін. За словами віце-спікера Ради Миколи Томенка, видатки на утримання Державного управління справами збільшили на 28% (на 233,6 млн. грн.), на забезпечення діяльності президента – на 17% (себто на 34 млн. грн.). Майже на 12% (32,7 млн. грн.) збільшили витрати на утримання секретаріату Кабміну та на 11% (81,2 млн. грн.) – апарату Верховної Ради. Хоч грошей у скарбниці катма, на собі влада вирішила не економити...

    З іншого боку, зліпити бюджет легше, аніж виконати його. Керівник аналітичного центру Forex Club Микола Івченко вважає, що насправді дефіцит бюджету може досягти 6,3%, а не 5,3%, як вважає прем’єр Микола Азаров. Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник взагалі каже про 200- мільярдний дефіцит (це при тому, що прогнозовані доходи зведеного бюджету – 267,5 млрд.).

    «Гадаю, цифри, наведені у бюджеті, – цілком реалістичні. Азаров планував подати закон про бюджет до 11 квітня, але на той момент не був певен у підтримці з боку МВФ, не було домовленостей з Росією. На той час він сам казав, що підвищення мінімальної зарплати за таких умов неможливе. Та знижка в ціні на газ дала можливість підвищити ці соцстандарти. Азаров добре вміє рахувати і розуміє, що цей закон про бюджет, – його лебедина пісня. Тому робить все можливе, щоб піти красиво», – вважає віце-президент Центру дослідження корпоративних зв’язків Ростислав Іщенко. Окрім закону про бюджет, Кабмін розродився ще одним законопроектом – про внесення змін до деяких законів про оподаткування. Знову планують збільшити акцизи на сигарети (кажуть, неправильно, що цигарки дешевші за банани), алкоголь, тютюн, бензин, спеціальне використання води... Крім того, щоб отримати акцизні марки, виробникам доведеться показати не лише довідку про сплату акцизних зборів, а й про сплату 20% ПДВ! Тобто їх офіційно примусять платити ПДВ авансом.

    «Звичайно, закон про збільшення акцизів та внесення інших змін до законів про оподаткування має лише єдину мету – збільшити надходження до бюджету. Я палю і не планую повністю відмовлятись від алкоголю, але розумію, що якоюсь мірою це податок на розкіш. От щодо бензину, то його подорожчання вплине на інфляцію, адже подорожчають і продукти сільського господарства, і перевезення», – каже Ростислав Іщенко. У Кабміні уже порахували, що цей закон дасть додаткових 16 мільярдів до бюджету. Не виключено, що ці кошти уже врахували у дохідну частину бюджету.

    «Доходи у цьому законі про бюджет дещо переоцінені, видатки недооцінені. Реальний дефіцит значно вищий. Найбільший ризик у тому, що МВФ може не дати грошей. А більше взяти їх нема звідки. Без коштів МВФ виконати нові соцстандарти нереально. З іншого боку, не усі приватні підприємства зможуть платити вищу мінімальну зарплату, тому не виключено, що вони скорочуватимуть працівників. Збільшуючи соціальні виплати, економлять на капітальних видатках. Тож цей бюджет – справжній бюджет проїдання, усі кошти підуть на споживання, а не на розвиток, – каже аналітик Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій. – Якщо аналізувати цей закон про бюджет, то помітне посилення адміністрування податків. Скажімо, у додатку про ПДВ прописано, що податкова перевірятиме усі підприємства-платники ПДВ. Тобто, незалежно від того, чи ваша компанія справно сплачувала усі ці роки податки, її чекає перевірка. Зрозуміло, що Кабмін розраховує залучити якомога більше податків, але перевірками цього не досягти. Насправді посилене адміністрування призведе лише до зростання корупції та уповільнення ведення бізнесу».

    Хоча у законі про бюджет і не можна збільшувати ставки податків, у цьому прописано: «У 2010 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставок земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України «Про плату за землю», збільшені в 3,2 раза.» Отакі-то «податкові канікули» від нової влади...

    Джерело:  Високий замок
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua