Друк

Анонс

Вхід на сайт


Публікації в ЗМІ

  • Олег Нів'євський: Аграрно-економічна наука в Україні за межами виживання? Або результати першого в Україні семінару ЕААЕ

    25.10.2016

    Принаймні таку думку можна було почути від деяких ключових спікерів 155-го семінару Європейської асоціації аграрних економістів (ЕААЕ) в Києві. І з огляду на результати семінару для таких думок є доволі серйозні підстави.

    Я вже писав в одному з попередніх блогів про відірваність вітчизняних аграрних економістів від міжнародної  наукової спільноти, адже їхні імена відсутні серед авторів статей престижних міжнародних наукових журналів та серед учасників престижних міжнародних наукових конференцій. Хочу зазначити,  маю на увазі представників закладів науки та освіти України, адже багато українців, які працюють за кордоном, успішно інтегрувалися та досить відомі в міжнародній науковій спільноті. Коли розмовляєш про причини такого становища з колегами «по цеху»,  то фінансовий аспект вказується як вирішальний: опублікувати статтю коштує декілька сотень доларів і для участі в конференції також потрібно викласти чималу суму. З одного боку, все правильно, тільки от забувають (чи не знають), що престижні міжнародні журнали зазвичай не беруть гроші за публікації, а для участі в міжнародній конференції організатори завжди пропонують гранти. Наприклад, минулого року на міланській конференції Міжнародної асоціації аграрних економістів було надано гранти кожному п’ятому учаснику, головне, щоб стаття науковця була прийнята науковим комітетом.    

    Цього року Інститут Тюнена (Німеччина) й Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Україна) в партнерстві із Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та за підтримки проекту Німецько-українського аграрно-політичного діалогу організували та провели на базі Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ) перший в історії України семінар Європейської асоціації аграрних економістів. Подібний семінар проводився на теренах бувшого Союзу тільки двічі, і то в Москві. Також для кращого розуміння важливості події: семінари та конференції Європейської та Міжнародної асоціацій аграрних економістів є свого роду чемпіонатами Європи та світу в галузі аграрної економіки. Загальна тема семінару була такою: «Вплив розвитку  агропродовольчих ринків країн СНД на міжнародні ринки та двосторонні торговельні стосунки між країнами Східної та Західної Європи». Більш детально про умови та програму семінару можна дізнатись на веб-сторінці семінару. У цьому дописі, з позиції одного з організаторів семінару, я б хотів поділитись такими спостереженнями.

    1. Семінар пройшов доволі успішно. Близько 100 учасників змогли прийти та виступити на семінарі — це гарна відвідуваність для заходів ЕААЕ. Крім того, ми отримали доволі схвальні відгуки від учасників. Були дуже цікаві доповіді на пленарних сесіях, доповіді ключових спікерів та агрополітична дискусія із першим замом Мінагропроду, речником Єврокомісії, представниками українського та європейських наукових кіл.

    2. Ми отримали для відбору більше ніж 70 анотацій із 14 країн Європи та США, що також доволі пристойний показник для семінарів ЕААЕ. Найбільше надійшло анотацій від представників закладів науки та освіти України — 40.

     

    Із Німеччини було отримано 16 анотацій. З одного боку, все чудово, найбільше отриманих анотацій з України, потрібно тільки радіти. Але не забуваймо, скільки в нас аграрних та економічних вузів (близько двох десятків), а ще скільки науково-дослідних інститутів НААН. Як на мене, за такої бази 40 анотацій — мізерний результат. Зі свого боку, ми зробили максимум для інформування всіх без винятку потенційних учасників.

    3. Рис. 2 дає розбивку за походженням 40 анотацій з України. Найбільше анотацій надійшло з НУБіПу, КНЕУ й Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).

     

     

     

    4. Після цього всі без винятку анотації пройшли подвійне анонімне рецензування представниками міжнародного наукового комітету (склад комітету можна знайти на сайті семінару). Це означає, що автор не знає рецензента, а також рецензент не знає автора рецензованої роботи. Як свідчить рис. 1, результати такого відбору для України дуже невтішні. З 40 анотацій для доповідей на пленарних сесіях було відібрано лише 7, в Німеччини коефіцієнт потрапляння набагато вищий — 13 з 16. 

    5. Більше того, як свідчить рис. 2, більшість відібраних з України статей надійшли не від представників закладів офіційної/державної системи освіти та науки України. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій і Київська школа економіки не належать до офіційної системи. Решта 4 були виконані у співавторстві із представниками неофіційної системи або з представниками закордонних наукових закладів.

    6. Зі 100 учасників семінару більшість були іноземці, і це не зважаючи на те, що захід проходив у Києві і учасникам з України організатори надавали гранти. Іноземців це неабияк дивувало, про що вони зазначали в своїх відгуках про семінар.

    Тож чи приречена офіційна аграрно-економічна наука в Україні?

    Поділитися:
    Джерело:  Agroportal.ua
Powered by

Activemedia
© 2010
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01030 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua