Запропоновані зміни:

• Сторони будуть розвивати і зміцнювати співробітництво з питань навколишнього середовища, а також здійснювати регулярний діалог, тим самим роблячи внесок у довгострокові цілі сталого розвитку. Очікується, що посилення захисту навколишнього середовища принесе користь громадянам і бізнесу в Україні і в ЄС, в тому числі за рахунок поліпшення здоров'я населення, збереження природних ресурсів, підвищення економічної та екологічної ефективності, інтеграції природоохоронних політик до інших областей політики, а також більш високої продуктивності в результаті застосування сучасних технологій. Співробітництво здійснюється з урахуванням інтересів сторін на основі вигоди і взаємної рівності, а також беручи до уваги взаємозалежність, що існує між Сторонами в галузі охорони навколишнього середовища і багатосторонніх угод в цій області.
• Співпраця спрямована на збереження, захист, поліпшення і відновлення якості навколишнього середовища, охорони здоров'я людини, розумного і раціонального використання природних ресурсів та сприяння прийняттю заходів на міжнародному рівні для вирішення регіональних або глобальних екологічних проблем, зокрема в таких областях:

1. Зміни клімату.
2. Екологічного управління та питаннях горизонтальної співпраці, в тому числі освіти та навчання, доступу до екологічної інформації та процесу прийняття рішень.
3. Якості повітря.
4. Якості води та управління водними ресурсами, в тому числі морського середовища.
5. Відходів і керування ресурсами.
6. Охорони природи, в тому числі збереження та захист біологічного та ландшафтного різноманіття (еко-мережі).
7. Промислового забруднення і шкідливих виробничих факторів.
8. Хімічних речовин.
9. Генетично-модифікованих організмів, у тому числі в галузі сільського господарства.
10. Шумового забруднення.
11. Цивільного захисту, в тому числі від природних і техногенних небезпек.
12. Міського середовища.
13. Екологічних платежів.

• Сторони, зокрема, повинні здійснювати наступне:

1. Обмін інформацією та досвідом.
2. Спільну науково-дослідну діяльність та обмінюватись інформацією з питань екологічно чистих технологій.
3. Планувати порядок дій у випадку стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій.
4. Проводити спільні заходи на регіональному та міжнародному рівнях, в тому числі з питань багатосторонніх природоохоронних угод, ратифікованих Сторонами, та спільної діяльності в рамках відповідних установ, якщо це необхідно.

• Сторони мають приділяти особливу увагу питанням транскордонного співробітництва.
• Співробітництво в секторі цивільного захисту має здійснюватись через імплементацію конкретних угод в цій області, укладеними між Сторонами згідно з відповідними повноваженнями і компетенцією ЄС та його держав-членів, і відповідно до правових процедур кожної із Сторін. Воно повинно бути спрямоване, зокрема, на:

1. Полегшення надання взаємної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
2. Обмін та оновлення інформації на основі 24-годинній системі раннього попередження про транскордонні надзвичайні ситуації, в тому числі про прохання про допомогу і пропозиції про допомогу.
3. Співробітництво з оцінки впливу природних лих на навколишнє природнє середовище.
4. Залучення експертів до участі у конкретних технічних семінарах і симпозіумах з питань цивільної оборони.
5. Запрошення, залежно від конкретного випадку, спостерігачів на конкретні заняття та тренінги, організовані ЄС та/або Україною.
6. Зміцнення співробітництва щодо найбільш ефективного використання наявних можливостей у сфері цивільного захисту.

Співпраця має охоплювати, зокрема, такі завдання:

1. Розробка загальної стратегії в галузі навколишнього середовища, що охоплює питання:

-          Запланованих інституційних реформ (із графіками виконання) для забезпечення імплементації та забезпечення дотримання природоохоронного законодавства.

-          Розподіл повноважень адміністрації у сфері охорони навколишнього середовища на національному, регіональному та муніципальному рівнях.

-          Процедури прийняття і виконання рішень.

-          Процедури інтеграції політики охорони навколишнього природного середовища в інші області політики, виявлення необхідних людських і фінансових ресурсів, розробка  механізмів нагляду.

1. Розробка галузевих стратегій за чітко визначеним графіком і основними етапами імплементації, із визначенням адміністративних обов'язків, а також стратегій фінансування інвестицій у галузі інфраструктури та технології, зокрема, щодо:

-          Якості повітря.

-          Якості води і менеджменту природних ресурсів, в тому числі морського середовища.

-          Відходів та управління ресурсами.

-          Захисту природного середовища.

-          Промислового забруднення та шкідливих виробничих факторів і хімічних речовин.

1. Розробка і імплементація політики в області зміни клімату, зокрема, перелічених у Додатку XXX до цієї УА.

Оцінка можливих наслідків:

Для бізнесу. З однієї сторони, імплементація достатньо жорстких норм кліматичної політики ЄС до національної екологічної політики в Україні буде вимагати від компаній додаткових обсягів (часто досить значних, виходячи із застарілого виробничого обладнання) інвестицій в скорочення забруднення навколишнього природного середовища, включаючи скорочення викидів парникових газів. З іншої сторони, такі покращення в умовах України часто асоційовані із використанням більш сучасних технологій і виробничого обладнання, що буде мати позитивний вплив на зростання продуктивності, якості продукції та, в цілому, конкурентоспроможності українських компаній та національної економіки на світовому ринку.

Додаткові можливості для здійснення таких інвестицій для національних компаній після запровадження екологічних стандартів ЄС можуть відкритися в рамках співпраці з європейськими міжнародними фінансовими організаціями (ЕІБ, ЕБРР тощо), що надають відносно дешеве та довгострокове фінансування для комерційних проектів, що пов’язані із скороченням викидів парникових газів та інших видів забруднення, в тому числі залучення коштів в рамках схеми торгівлі викидами Кіотського протоколу тощо). Очевидно, що за широкої підтримки природоохоронної політики на найвищому рівні та здійснення певного регуляторного тиску на бізнес як попит на, так і пропозиція таких фінансових продуктів мають суттєво зрости.

Для домогосподарств. Головним прямим наслідком від ширшої співпраці з ЄС у галузі охорони навколишнього середовища та імплементації європейських стандартів має суттєво поліпшити досить складну екологічну ситуацію у довгостроковій перспективі та стати каталізатором поліпшення якості життя для домогосподарств, включаючи здорове довкілля та кращий стан здоров’я тощо. Непрямим наслідком може стати зростання зайнятості в секторах економіки, які пропонують сучасні, екологічно чисті виробничі технології та очисні системи, що до цього часу не розвиваються через брак стимулів на національному рівні.

Для державного сектору. Співпраця з ЄС у галузі навколишнього середовища та цивільного захисту дозволить поліпшити національні політики у цих напрямах та створити безпечне середовище для життя громадян, в тому числі розробити і імплементувати адекватні механізми реагування на надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. Водночас, запровадження європейських стандартів ЄС буде вимагати від держави здійснення досить значних інвестицій в державну та муніципальну житлово-комунальну інфраструктуру і громадський транспорт. Як і випадку із приватним сектором, держава і муніципалітети можуть розраховувати на суттєве зростання обсягів цільової донорської фінансової підтримки у випадку розробки ефективної державної природоохоронної політики.