Запропоновані зміни:

Співробітництво Сторін з енергетичних питань має бути спрямоване на:

• Підвищення енергетичної безпеки, конкурентоспроможності і сталого розвитку енергетичного сектору, який є важливим для забезпечення економічного зростання, включаючи створення Механізму раннього попередження
• Подальшу інтеграцію енергетичних ринків шляхом зближення моделей організації ринку та участі у регіональному енергетичному співробітництві.
• Співробітництво у сфері регулювання, що стосується надання відповідних комунальних послуг, включаючи заходи з інформування і захисту споживачів про недобросовісні практики з продажу та забезпечення доступності енергії для споживачів, в тому числі для вразливих категорій громадян.   

Співпраця повинна базуватися на всеохоплюючому партнерстві, побудованому на принципах взаємної вигоди, взаємодії, прозорості та прогнозованості, що сумісні із механізмами ринкової економіки та рядом договірних зобов’язань.[1]

Взаємне співробітництво повинно охоплювати (з поміж інших) наступні сфери:

• Розробка та імплементація політик, стратегій, прогнозів і сценаріїв енергетичної політики, покращення системи збирання статистики в секторі енергетики шляхом своєчасного обміну даними, що стосуються енергетичних балансів та енергетичних потоків, на основі кращих міжнародних практик, а також розвитку інфраструктури.
• Запровадження ефективних солідарних механізмів для вирішення потенційних кризових ситуацій в енергетичному секторі.
• Модернізація і розширення існуючих об’єктів суспільно важливої енергетичної інфраструктури, включаючи наступні найбільш важливі напрями:

-      Покращення енергогенеруючих потужностей та цілісності, безпеки і захищеності енергетичних передавальних мереж.

-      Поступова інтеграція української та європейської енергетичних мереж.

-      Повне відновлення транзитної енергетичної інфраструктури та встановлення транскордонних вимірювальних систем на зовнішніх кордонах України.

-      Розвиток нової суспільно важливої енергетичної інфраструктури з метою диверсифікації джерел енергоносіїв, постачальників, маршрутів способів транспортування способами, що є економічно доцільними та дружніми та навколишнього природного середовища.

• Проведення регуляторних реформ, спрямованих на розвиток конкурентних, прозорих та недискримінаційних енергетичних ринків у відповідності із стандартами та правилами ЄС.
• Співпраця між Сторонами в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства від 2005 року та з Європейським інвестиційним банком (ЕІБ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЕБРР) та іншими міжнародними фінансовими організаціями та інструментами для підтримки енергетичного співробітництва між Сторонами.
• Розширення та зміцнення довгострокової стабільності і безпеки торгівлі енергоносіями, а також їх транзиту, розвідки, видобування, переробки, виробництва, передавання, розподілення і маркетингу або продажу енергетичних матеріалів чи продуктів у відповідності до міжнародних правил.[2]
• Досягнення сприятливого і стабільного інвестиційного клімату через вирішення інституційних, правових, фіскальних та інших умов, а також заохочення взаємних інвестицій в енергетику на недискримінаційній основі.
• Сприяння енергоефективності та енергозбереженню, в тому числі шляхом створення відповідних політик та нормативно-правової бази, з метою досягнення прогресу згідно із стандартами ЄС у сферах ефективної генерації, виробництва, транспортування, розподілу і споживання енергії на основі ринкових механізмів, а також ефективного використання енергії побутовими приладами, освітлюваними приладами та в будівлях.
• Розвиток і підтримка відновлюваних видів енергії у економічно доцільний і дружній до навколишнього середовища спосіб, а також альтернативних видів палива (в тому числі сталого виробництва біопалива) та співробітництво з регуляторних питань, сертифікації і стандартизації, а також з питань технологічного і комерційного розвитку відновлюваної енергетики.
• Просування Механізму спільного впровадження в рамках Кіотського протоколу для зменшення викидів парникових газів шляхом покращення енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики.
• Наукове і технічне співробітництво та обмін інформацією з метою розвитку і покращення технологій[3] у сферах виробництва енергії, її транспортування, розподілення, постачання і кінцевого споживання із особливим фокусом на енергоефективних і екологічних технологіях, зокрема технологій вловлювання і зберігання вуглецю, ефективних і чистих технологіях спалювання вугілля тощо.
• Співробітництво в рамках європейських та міжнародних органів стандартизації в галузі енергетики.

Сторони повинні обмінюватися інформацією і досвідом, а також надавати відповідну підтримку реформам регуляторного середовища, включаючи реструктуризацію вугільного сектора (в сегментах енергетичного, коксівного вугілля та лігніту) з метою поліпшення його конкурентоспроможності, підвищення безпеки гірничих робіт та стандартів охорони праці, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, з урахуванням соціальних та регіональних впливів. Для забезпечення ефективності і сталого розвитку процес реструктуризації повинен охоплювати весь ланцюжок доданої вартості у вугільному секторі, від розвідки і видобування вугілля, до утилізації залишків від переробки вугілля і його спалювання. Цей процес має включати також вилучення та використання метану вугільних пластів, а також залишкових газів при видобуванні газу і нафти, супутніх газів звалищ та в аграрному виробництві.[4]

Оцінка можливих наслідків:

Для бізнесу. Зміна енергетичної політики України у відповідності до запропонованих положень УА створить принципово нову модель організації ринку для енергетичних компаній та промислових споживачів енергоресурсів. Головним наслідком цього стане більш прогнозоване, прозоре і стабільне середовище на енергетичному ринку, що має позитивно вплинути на роботу компаній в Україні та зробить вагомий внесок до покращення інвестиційного клімату в цілому. Більш того, процес інтеграції енергетичних ринків України та країн-членів ЄС дозволить створити максимально сприятливе середовище для ведення енергетичного бізнесу (на основі єдиних стандартів), обміну технологіями (в тому числі у сфері енергоефективності) та здійснення інвестицій у видобуток вуглеводнів (включаючи нетрадиційний газ), розвиток нових видів генерації електроенергії та відновлюваної енергетики. Особливо важливе значення така співпраця має стати для реформування вугільного сектору України на основі максимального залучення європейського досвіду у цьому напрямі, а також нових, екологічно чистих технологій видобування, збагачення та спалювання вугілля.

Для домогосподарств. Як і випадку промислових споживачів, домогосподарства мають отримати вигоди від запропонованих змін у вигляді кращої безпеки енергопостачання та розвитку відповідної передавальної інфраструктури, хоч при цьому ціни на послуги енергопостачання суттєво зростуть на короткостроковому горизонті. Водночас, в результаті адаптації національного законодавства до стандартів ЄС домогосподарства можуть отримати доступ до нових технологій і програм підтримки у галузі енергоефективності, що дозволить скоротити споживання енергії на побутовому рівні.

Для державного сектору. Проведення реформи енергетичного ринку буде вимагати від держави докорінного реформування регуляторної системи і практик в сторону відмови від субсидування окремих категорій споживачів і стимулювання (в тому числі фінансового) розвитку нових екологічно чистих технологій в енергетичному секторі. Створення конкурентного середовища на енергетичному ринку дозволить залучити додаткові обсяги інвестицій у розвиток видобування вуглеводнів, генерацію та оновлення морально та фізично застарілої енергетичної інфраструктури. Розвиток нових галузей видобування нетрадиційних вуглеводнів буде мати наслідком створення нових робочих місць та збільшення розміру податкових надходжень. Також реформування вугільної галузі згідно із принципами цієї УА має вивільнити значні бюджетні кошти, що витрачаються щороку на пряме субсидування збиткових державних шахт, проте буде потребувати фінансування соціальних, екологічних та регіональних компонентів реформи.

[1] Зокрема із положеннями Договору Енергетичної Хартії від 1994 року, Меморандуму про взаєморозуміння і співпрацю у сфері енергетики та інших багатосторонніх і двосторонніх угод.

[2] Зокрема із положеннями Договору Енергетичної Хартії від 1994 року, Угоди СОТ та цієї Угоди.

[3] Таке співробітництво має базуватися на принципах, які, зокрема, встановлені Угодою про співробітництво в науковій і технологічній сферах між Європейським Співтовариством та Україною.

[4] В тому числі співробітництво у сфері використання газів має базуватися на положеннях Угоди про Партнерство у сфері комерціалізації метану, що було підписане Сторонами.