Сторони заохочуватимуть участь усіх відповідних зацікавлених сторін, зокрема, соціальних партнерів, а також організацій громадянського суспільства, у реформі відповідної політики в Україні і у співробітництві між Сторонами в рамках цієї Угоди.
Сторони сприяють розвитку корпоративної соціальної відповідальності та підзвітності, і заохочують розвиток відповідальної ділової практики, зокрема такої, яка підтримується в рамках Глобального договору ООН від 2000 року, Міжнародною організацією праці (МОП), Тристоронньою декларацією принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики від 1977 року з поправками, внесеними в 2006 році, і Принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств від 1976 року з поправками, внесеними в 2000 році.
Сторони націлені на розширення співробітництва з питань зайнятості та питань соціальної політики в усіх відповідних регіональних, багатосторонніх та міжнародних форумах і організаціях.
Для бізнесу. Для компаній, що працюють на українському ринку, імплементація вищезазначених цілей і завдань до національної соціальної політики буде означати запровадження ряду нових стандартів на ринку праці, що загалом посилюють відповідальність роботодавців щодо захисту ряду прав найманих робітників та фінансування відповідних додаткових витрат. Водночас, дотримання цих стандартів та впровадження сучасних моделей корпоративної соціальної відповідальності (який вже розпочався в ряді великих компаній) дозволить підвищити імідж вітчизняних компаній на міжнародному ринку та полегшити просування їх продукції на ринок, зокрема, ЄС.
Для домогосподарств. Домогосподарства можуть отримати набагато вищий рівень соціального захисту як наслідок імплементації цілого ряду законодавчих норм ЄС до національного законодавства. В цілому, це буде сприяти кращому захисту прав найманих працівників, кращому соціальному включенню населення до складу економічно активного населення та зниження соціальної напруги в суспільстві.
Для державного сектору. З однієї сторони, імплементація вищенаведених завдань буде вимагати від держави комплексного реформування системи соціального захисту та додаткових фінансових витрат. З іншої сторони, оптимізація системи соціального захисту та політики держави на ринку праці буде сприяти більшій ефективності витрачання бюджетних коштів та кращій ефективності з точки зору надання відповідних послуг кінцевому споживачеві.