Зміст домовленості:

• Торговельне та митне законодавство[1] мають бути стабільними та всеохоплюючими, а положення і процедури – пропорціональними, прозорими, передбачуваними, недискримінаційними, об’єктивними і уніфіковано та ефективно застосовуватися.
• Методи роботи мають бути поліпшені, а також має бути забезпечена недискримінація, прозорість, ефективність, цілісність та звітність операцій.
• Мають бути усунені вимоги щодо обов’язкового залучення митних брокерів та обов’язкового проведення передвідвантажувальної інспекції або інспекції на місці призначення.
• Щодо транзиту – має відбуватися поступова взаємодія транзитних митних систем, крім того, має забезпечуватися співробітництво та координація зацікавлених органів та агентств задля сприяння транзитним перевезенням та просування транскордонного співробітництва.

Оцінка можливих наслідків:

Для бізнесу (компаній). Імплементація даних домовленостей повинна сприяти застосуванню ефективних, прозорих і спрощених митних процедур, мінімізації ризиків і складнощів при веденні зовнішньоекономічної діяльності, усуненню дискримінаційних вимог та процедур, які можуть застосовуватися до імпорту, експорту чи транзиту товарів. Крім того, суб’єкти господарювання, зокрема малі та середні підприємства матимуть змогу скоротити свої витрати, у тому числі за рахунок збільшення передбачуваності для ведення їх діяльності.

Разом з тим, не можна стверджувати, що це «новинка» або «революція» в еволюційному процесі спрощення процедур міжнародної торгівлі для представників бізнесу в Україні. Зокрема, завдяки вже підписаним Україною міжнародним угодам і домовленостям, що стосуються митних питань, та завдячуючи тривалим змінам в процедурах митного контролю і митного оформлення товарів, можна сказати, що представники бізнесу в Україні знайомі із запровадженням, наприклад, оцінки ризиків при митному контролі замість суцільного контролю товарів, які переміщуються через митний кордон України або ж із пост аудитом – документальними виїзними або невиїзними перевірками, які здійснюються після випуску товарів у вільний обіг з метою перевірки точності та достовірності даних декларацій і охоплюють контроль системи бізнесу.

Але варто зазначити, що для учасників зовнішньоекономічної діяльності, запровадження вищезгаданих положень є, з однієї сторони, шансом на позитивні зрушення в чинній практиці контролю з боку держави щодо дотримання митного законодавства та зменшення адміністративного тиску (як приклад, можна навести сучасну ситуацію, коли контроль здійснюється двічі - при митному оформленні і після - під час проведення невиїзних або виїзних перевірок[2]). З іншого боку, спрощення процедур контролю на кордоні заміняється більшою відповідальністю самих представників бізнесу, коли підприємствам-учасникам зовнішньоекономічної діяльності варто більш прискіпливо ставитися до документації та самоконтролю оскільки порушення загрожують вилитися у значні фінансові санкції.

Значним досягненням запровадження вищезгаданих домовленостей для торгових операторів буде сформоване аналогічне операційне середовище як в Україні, так і в країнах ЄС.

Для домогосподарств. Спрощені і прозорі митні процедури мають створити передумови для скорочення витрат суб’єктів господарювання на ввезення в Україну кінцевої продукції споживання або ж виготовлення готової продукції із ввезеної сировини, що очевидно сприятиме загальному спаду цін на товари на ринку України, і, як наслідок - збереженню фінансових заощаджень споживачів або домогосподарств.

Для державного сектору. Слідування оголошеним положенням потребуватиме від держави підготовки необхідних нормативно-правових актів для поступового (протягом 1-3 років) наближення до митного законодавства ЄС.

Найменше часу (1 рік з дати набрання чинності УА) держава матиме на впровадження до законодавства України положення двох конвенцій щодо спільного транзиту та ЄАД[3], а саме: Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 року та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 року. Проте, завдячуючи ряду раніше проведених змін у законодавстві України, таке завдання для держави не є складним.

Очевидно, що для України протягом 3-х років після набрання чинності УА процес гармонізації митного законодавства потребуватиме певних зусиль. Разом з тим, повноцінна імплементація митного законодавства ЄС призведе до усунення бар’єрів для торгівлі, звільнення від сплати мита[4], упорядкування питань дотримання прав інтелектуальної власності.

Також, запровадження взаємодії транзитних митних систем,співробітництво і координація зусиль у сфері транзитних перевезень і транскордонного співробітництва буде мати наслідком збільшення безпеки міжнародного ланцюга поставки товарів та зростання інвестицій. У довгостроковій перспективі це має сприяти наповненню бюджету за рахунок покращення надання послуг у сфері транзитних перевезень і збільшення транзитних потоків.

[1]«Митне законодавство» означає всі законодавчі та розпорядчі положення, чинні на територіях України і ЄС, які регулюють імпорт, експорт і транзит майна та поміщення його у будь-який інший митний режим або порядок, в тому числі засоби щодо заборони, обмеження й контролю (Стаття 1 Протоколу 2 до УА «Про взаємну адміністративну допомогу в митних питаннях)

[2]http://www.pwc.com/ua/uk/publications/2013/zeldy-unian.jhtml

[3]ЄАД – єдиний адміністративний документ.

Для довідки: в Україні у 2007 році було запроваджено форми вантажної митної декларації, аналогічні формам бланків ЄАД(singleadministrativedocument /SAD/, які відповідно до положень Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами застосовуються в Європейському Союзі й країнах Європейської асоціації вільної торгівлі (ПостановаКабінету Міністрів України від 11.07. 2007 № 910 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574”, яка на сьогоднішній день втратила чинність через затверджені у 2012 році Кабінетом Міністрів України Положення про митні декларації і форми митних декларацій).

[4]Стосується Регламенту Ради (ЄС) №1186/2009 від 16 листопада 2009 року про заснування режиму співтовариства щодо звільнення від сплати мита.