Друк

Скасування мит, зборів та інших платежів

Зміст домовленості:

  • Україна та ЄС домовились про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) протягом перехідного періоду у максимум 10 років відповідно до положень статті XXIV ГАТТ 1994 року.
  • Відповідно до досягнутих  домовленостей кожна Сторона зменшить або скасує мито на товари відповідно до встановлених графіків, причому для України перехідний період триватиме до 10 років, тоді як зміна тарифного розкладу ЄС відбудеться одразу після набуття чинності Угодою.
  • Поступове зменшення застосовуватиметься по відношенню до базової ставки мита, що зафіксована в УА.

Таблиця 1: Оцінка зміни адвалерних ставок ввізних мит України та ЄС, середнє арифметичне, без урахування тарифних квот та специфічних ставок ввізного мита

 

Ввізні мита України

Ввізні мита ЄС

 

базова ставка

остаточна ставка

базова ставка

остаточна ставка

Сільське господарство

6.5

2.1

3.7

0.0

Лісове господарство

1.9

0.5

1.2

0.0

Рибне господарство

2.3

1.0

9.3

0.0

Добування вугілля

0.0

0.0

0.0

0.0

Добування нафти й газу

0.5

0.0

0.4

0.0

Добування урану

2.0

0.0

0.0

0.0

Добування металевих руд

1.5

0.0

0.0

0.0

Добування інших корисних копалин

4.7

0.9

0.0

0.0

Харчова промисловість

9.7

3.6

9.3

0.1

Тютюнова промисловість

16.7

1.5

39.7

0.0

Текстильне виробництво

4.2

0.1

6.9

0.0

Виробництво одягу

11.1

0.2

10.8

0.0

Виробництво шкіри, виробів зі шкіри

8.0

1.0

6.3

1.5

Виготовлення виробів з деревини

1.0

0.0

2.7

0.6

Виробництво паперу

0.1

0.0

0.1

0.0

Поліграфічна діяльність

0.2

0.0

0.2

0.0

Виробництво коксу, продуктів нафтопереробки

1.2

0.1

1.3

0.0

Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції

2.9

0.2

4.2

0.4

Виробництво гумових і пластмасових виробів

4.5

0.9

4.8

0.4

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

6.9

1.7

3.4

0.5

Металургійне виробництво

0.5

0.0

1.6

0.9

Виробництво готових металевих виробів

4.8

1.0

2.9

0.4

Виробництво машин і устаткування, не внесених до інших угруповань

2.8

0.4

2.0

0.0

Виробництво комп’ютерів, офісного обладнання

1.3

0.3

0.5

0.0

Виробництво еклектичного устаткування

3.7

1.6

2.8

0.0

Виробництво телерадіоапаратури, засобів зв’язку

3.5

1.5

3.2

1.1

Виробництво медичного та оптичного обладнання

3.7

1.5

2.5

0.2

Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів

5.8

3.5

6.3

2.0

Виробництво інших транспортних засобів

4.0

1.0

2.7

0.2

Виробництво меблів, іншої продукції

6.9

1.5

2.7

0.0

Електроенергія

3.0

0.0

0.0

0.0

Джерело: попереднє оцінка ІЕД на основі тексту Угоди

  • Для найбільш чутливих з точки зору міжнародної торгівлі України та ЄС товарів були запроваджені так звані тарифні квоти, що передбачають нульову ставку ввізного мита в межах квоти та ненульову поза межами квоти. Україна передбачила застосування тарифних квот для м’яса свинини, м’яса птиці та цукру. Перелік тарифних квот ЄС налічує 36 позицій, переважно щодо товарів сільського господарства і харчової промисловості.
  • Якщо будь-яка з сторін знизить ставку ввізного мита, яка застосовується в рамках режиму найбільшого сприяння (РНС), така ввізна ставка має застосовуватись як базова, якщо вона є нижчою за ставку, розраховану відповідно до графіка.
  • Через п’ять років після набрання чинності цією Угодою Сторони можуть провести консультації для розгляду прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита.
  • Жодна Сторона не може збільшити існуюче мито або схвалити нове мита на товар походження з іншої Сторони Угоди.
  • Однак кожна з Сторін може підвищити мито до рівня, що зафіксовано в її графіку, після скорочення в односторонньому порядку, а також зберігати або збільшити ввізне мито, яке дозволено згідно з рішенням Органу вирішення спорів СОТ.

Оцінка можливих наслідків:

Для бізнесу.Сторони домовились про значну лібералізацію ставок ввізного мита на товари, понад 90% остаточних ставок дорівнюють нулю. Водночас для найбільш чутливих товарних позицій передбачене або збереження ненульової ставки ввізного мита, або запровадження тарифних квот з нульовою ставкою в середині квоти та ненульовою ставкою за межами квоти.

Для українських виробників найсуттєвішим буде зниження тарифних обмежень ЄС у легковій промисловості, хімічній промисловості, машинобудування, харчовій промисловості, що сприятиме покращенню доступу українських виробників на цей ринок. Введення тарифних квот, яка дозволяють нульовий експорт в ЄС в рамках квоти, створює можливості для українського бізнесу для завоювання ринку.

Водночас Україна поступово відкриє свій ринок для товарів, що вироблені в ЄС. Найпомітнішим буде скорочення ввізних мит у легкій промисловості, зокрема у виробництві одягу, виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції, харчовій промисловості, виробництві меблів. Україна збереже ненульові, хоча низькі ставки ввізного мита на окремі товари машинобудування.

Вплив лібералізації торгівлі за рахунок зниження ввізних мит буде асиметричним, оскільки швидкість зниження мит з боку ЄС є вищою. Це створює можливості для українського бізнесу посилити присутність на ринку ЄС, а отже захиститись від підвищення конкуренції на внутрішньому ринку. Однак можливості отримання економічних переваг від зниження ввізних мит пов’язані також зі зниженням нетарифних обмежень торгівлі.

Для домогосподарств. Зниження українських ввізних мит створює можливості для зниження внутрішніх цін. За оцінками ІЕД на основі прикладної моделі загальної рівноваги для України, лібералізація ввізних мит між Україною та ЄС зумовить зростання сукупного добробутудомогосподарств на 1,3% в середньостроковій перспективі і на 4,6% в довгостроковій перспективі за інших рівних умов. Більший виграш дасть зниження нетарифних обмежень торгівлі.

Для державного сектору.Прискорення темпів зростання торговельних потоків, а також економічної активності, за оцінками ІЕД, компенсує втрати бюджету від поступового скорочення ввізних мит.

Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua