Ключові положення:

• У випадку встановлення регульованих цін на внутрішньому ринку енергоносіїв будь-яка із Сторін УА не повинна застосовувати/підтримувати такого режиму/заходів експорту енергоносіїв до іншої Сторони, за якого експортні ціни будуть перевищувати регульовані ціни на енергоносії, призначені для внутрішнього споживання. За запитом іншої Сторони УА, Сторона, що експортує енергоносії, повинна надати докази, що різниця між експортними цінами та цінами на внутрішньому ринку не є результатом застосування відповідного режиму/заходів.
• Що стосується встановлення митних платежів та/або кількісних обмежень на імпорт/експорт енергоносіїв між Сторонами або будь-яких інших обмежень, що мають аналогічний ефект, то вони мають бути заборонені, включаючи митні платежі фіскального характеру. Єдиним виключенням із цього принципу є встановлення кількісних обмежень або інших обмежень, що мають аналогічний ефект, виправданих з точки зору державної політики чи громадської безпеки, а саме захисту життя і здоров’я людей, тварин чи рослин, чи захисту об’єктів промислової та комерційної нерухомості. Такі обмеження чи заходи, однак, не повинні бути основою для вибіркової дискримінації чи прихованих обмежень торгівлі між Сторонами.

Оцінка можливих наслідків:

Для бізнесу. Ключові положення: до режиму торгівлі енергоносіями між Україною і ЄС мають спростити та здешевити експорт/імпорт природного газу, електроенергії та нафти між країнами за рахунок скасування існуючих митних платежів. Це може бути досить вигідним у довгостроковій перспективі для енергетичних компаній, з точки зору експорту природного газу та електроенергії до країн-членів ЄС, і навпаки, для виходу європейських енергетичних компаній на український ринок. Наприклад, така ситуація може мати місце у випадку реалізації потенціалу України у сфері видобування нетрадиційного природного газу (в основному сланцевого газу) та збільшення експортних поставок електроенергії на ринки країн Східної Європи. 

Для домогосподарств. Імплементація принципу паритету експортних та внутрішніх цін на енергоносії буде вимагати скасування нинішньої практики цінового субсидування одних категорій споживачів за рахунок інших, прямого субсидування окремих категорій споживачів через механізм  бюджетних компенсацій вертикально-інтегрованим постачальникам (див. Ціноутворення на ринку енергоносіїв) та цінового субсидування між різними видами електрогенерації (ціни на електроенергію ТЕС та АЕС встановлюються сьогодні адміністративним шляхом). Очевидно, що чинна практика субсидування цін в Україні цілком підпадає під визначення «режиму/заходу стосовно невідповідності експортних та внутрішніх цін», наведеного у частині 1 ст. 270 УА і буде вимагати створення конкурентних  ринків природного газу та електроенергії в Україні, як необхідної передумови для їх інтеграції до єдиного енергетичного ринку ЄС.

Для державного сектору. З точки зору надходжень до Державного бюджету встановлення такого цінового паритету може означати деяке (проте не критичне, зважаючи на незначні обсяги імпорту енергоносіїв з ЄС) скорочення надходжень від імпортного мита до Державного бюджету України, проте в довгостроковій перспективі зростання торгівлі енергоносіями може позитивно вплинути на збільшення розміру сплачених податків енергетичними компаніями.