Для державного сектору. Україна є повноправним членом Енергетичного Співтовариства з лютого 2011 року та прийняла ряд зобов’язань щодо адаптації національного енергетичного законодавства до вимог законодавства ЄС (2-й та 3-й Енергетичні Пакети). Загалом, запропоновані норми закріплюють факт вищого пріоритету імплементації саме зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством, що є логічним кроком, оскільки останні є більш всеосяжними та деталізованими, ніж досить загальні норми даної УА. Підкреслення цього факту в УА свідчить про важливість намірів з боку ЄС створити інтегрований внутрішній енергетичний ринок із залученням до цього процесу України, використовуючи саме інструмент Енергетичного Співтовариства. На жаль, сьогодні Україна не може продемонструвати суттєвого прогресу у виконанні своїх зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством, і тому подальша імплементація більшої частини вимог даної УА в національне законодавство України буде дуже тісно пов’язана із вищезгаданими зобов’язаннями.
[1] При визначені відповідності до уваги мають бути прийняті рішення, що були прийняті у відповідності із статтею 91 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.