Друк

Національні режими створення та функціонування підприємств

Запропоновані зміни:

  • Із врахуванням ряду застережень та виключень (в тому числі у розрізі окремих секторів економіки), що стосуються національних режимів заснування підприємств в країнах-членах ЄС (наведені у Додатку XVI-A) та в Україні (наведені у Додатку XVI-D), Сторони зобов’язані взаємно гарантувати встановлення такого національного режиму створення та функціонування дочірніх компаній, філій та представництв юридичних осіб, який був би не менш сприятливим, ніж той, що застосовується до власних юридичних осіб чи юридичних осіб третіх країн (має обиратися той, який є кращим).[1]
  • При цьому не допускається запровадження Сторонами нових дискримінаційних регуляторних норм чи заходів у порівнянні із регулюванням, що застосовується до власних юридичних осіб. Також Сторони зобов’язуються проводити поступову лібералізацію режимів створення підприємств, здійснювати регулярний перегляд відповідного законодавства у відповідності до їх зобов’язань в рамках підписаних міжнародних угод, а також оцінювати та усувати будь-які перешкоди та поліпшувати режими захисту інвестицій, і процедури вирішення спорів між інвесторами та державою.
  • Однак вищенаведений принцип встановлення національних режимів не виключає застосування Сторонами окремих правил щодо створення та функціонування підприємств (дочірніх компаній, представництв), що є чітко обумовленими правовими та технічними відмінностями, а також з мотивів пруденційного нагляду (наприклад, в сфері надання фінансових послуг).

Оцінка можливих наслідків:

Для бізнесу (компаній). Запровадження принципу симетричного регулювання, що стосується створення та функціонування дочірніх компаній, філій та представництв юридичних осіб в країнах-членах ЄС та Україні дозволить покращити рівень і якість бізнес-контактів між європейськими та українськими компаніями, а також ведення спільних бізнес-проектів. Це буде означати також певну гарантію для інвесторів в Україну, що правила реєстрації та функціонування для компаній з інвестиціями з країн-членів ЄС, принаймні, будуть відповідати аналогічним вимогам щодо національних компаній та будуть прогнозованими в довгостроковій перспективі.

Для населення. Поліпшення одного із компонентів інвестиційного клімату (процедури реєстрації підприємств) буде сприяти зростанню кількості інвестицій, створення більшої кількості компаній, збільшення попиту на робочу силу, і, в результаті, зростання рівня зайнятості та рівня доходів домогосподарств (у вигляді заробітної плати та доходів приватних підприємців-фізичних осіб).

Для державного сектору. Спрощення процедур реєстрації та роботи дочірніх компаній, філій та представництв юридичних осіб для європейських (і зворотне для українських) компаній буде сприяти нарощуванню кількості ділових контактів, спільних бізнес - та інвестиційних проектів, що має призвести до відповідного зростання обороту товарів (послуг), прибутків компаній, інвестицій, зайнятості, доходів та зборів до бюджетів всіх рівнів, та стане одним із факторів поліпшення макроекономічної ситуації в Україні та ЄС.

 


[1] Втім, це зобов’язання не поширюється на режими захисту інвестицій (крім положень статті 88 цієї УА), включаючи процедури вирішення спорів між інвесторами і державою, які не зафіксовані в інших договорах та не покриваються цією УА.

Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua