Запропоновані зміни:

• Для доступу на ринок за допомогою транскордонного надання послуг, кожна Сторона повинна створити режим регулювання ринків послуг та постачальників послуг не менш сприятливий, ніж вже встановлені Сторонами (наведені у Додатках XVI-B та XVI-E)[1].
• В секторах, щодо яких визначені зобов’язання щодо доступу на ринок, Сторони не повинні підтримувати чи запроваджувати нові заходи на основі регіонального поділу чи країни в цілому (якщо такі не наведені у Додатках XVI-B та XVI-E), а саме:

1. Обмеження щодо кількості постачальників послуг у формі встановлення кількісних квот, монополій, виключних постачальників послуг або вимог економічної необхідності;
2. Обмеження загальної вартості транзакцій операцій послуг чи активів у вигляді кількісних квот чи вимог економічної необхідності;
3. Обмеження загальної кількості операцій послуг або загальної кількості продукту послуг, вираженого у вигляді встановлених чисельних одиниць у формі квот чи у вигляді вимог економічної доцільності;

• В секторах, де зобов’язання щодо доступу на ринок описані в Додатках XVI-B та XVI-E цієї УА, з урахуванням будь-яких умов і застережень в них, кожна Сторона повинна гарантувати стосовно послуг та постачальників послуг іншої Сторони та по відношенню до всіх заходів, що впливають на транскордонне постачання послуг, режим не менш сприятливий, ніж той, що застосовується до таких же власних послуг та постачальників послуг. При цьому Сторона може відповідати цим вимогам, встановлюючи режим, що формально може як співпадати, так і відрізнятися від режиму, що застосовується до власних послуг та постачальників послуг. Такий режим вважається менш сприятливим, якщо він змінює умови конкуренції виключно на користь однієї Сторони.
• Конкретні зобов’язання щодо транскордонного постачання послуг не повинні тлумачитися на вимогу будь-якої із Сторін з метою встановлення компенсації певних внутрішніх недоліків, які є результатом іноземного походження відповідних послуг чи постачальників послуг.

Оцінка можливих наслідків:

Для бізнесу (компаній). З точки зору бізнесу, який пов’язаний із транскордонним постачанням послуг, створення рівних умов регулювання таких послуг та забезпечення рівних можливостей з доступу на національні ринки Сторін повинно створити режим максимальної конкуренції між і постачальниками таких послуг. Для українських компаній це буде означати суттєве посилення конкурентного тиску, з однієї сторони, а з іншої – має полегшити доступ на ринки країн-членів ЄС для тих послуг, де Україна має сильні конкурентні переваги (наприклад, надання послуг у сфері інформаційно-комунікаційних технологій).

Для домогосподарств. Зростання конкуренції серед вітчизняних та іноземних постачальників послуг має позитивно позначитись на рівні якості та ціні обслуговування кінцевих споживачів-фізичних осіб таких послуг. Водночас, зростання конкуренції може стримувати створення нових компаній у сфері послуг та, відповідно, бути бар’єром для створення більшої кількості робочих місць.

Для державного сектору. Очевидно, що в подальшому можливості держави по встановленню протекціоністських заходів у сфері транскордонного надання послуг будуть суттєво обмежені. Водночас, внаслідок симетричного відкриття ринків країн-членів ЄС, можна очікувати певного зростання обсягів постачання послуг українських компаній, які мають сильні конкурентні позиції. Це, в свою чергу, призведе до відповідного зростання рівня податкових надходжень та рівня зайнятості.

[1] Наведені додатки не включають зобов’язання по аудіовізуальним послугам. Перелік зобов’язань повинен бути об’єктом регулярного перегляду з метою поступової лібералізації режимів транскордонного постачання послуг.