Зміст домовленості:

• Сторони підтвердили, що вимоги до маркування та етикетування не будуть готуватись, прийматись чи застосовуватись з метою створення зайвих перешкод у міжнародній торгівлі, що відповідає положенням Угоди СОТ щодо ТБТ.
• Вимоги щодо обов’язкове маркування та етикетування не повинні перевищувати вимоги, необхідні для адаптації  з законодавством ЄС та для захисту здоров’я, безпеки чи навколишнього середовища або інших важливих потреб державної політики.
• Сторони можуть визначати форму маркування та етикетування, але не можуть вимагати затвердження, реєстрації чи сертифікації етикеток.
• Сторони зберегли право вимагати дотримання визначеної мовної політики щодо інформації на етикетках.

Оцінка можливих наслідків:

Для бізнесу. Зобов’язання щодо маркування та етикетування відповідають положенням СОТ щодо забезпечення захисту інтересів суспільства щодо питань здоров’я, безпеки чи навколишнього середовища або інших важливих потреб державної політики та, водночас, уникнення створення необґрунтованих обмежень у міжнародній торгівлі. Оскільки ці вимоги вже діють в Україні, їх підтвердження не матиме суттєвого впливу на бізнес, якщо він вже дотримувався цих вимог. Бізнес, який не виконував відповідні зобов’язання, може зіштовхнутись з підвищенням ризику санкцій за невиконання вимог.

Для домогосподарств. Додаткове підтвердження вимог маркування та етикетування для забезпечення захисту здоров’я, безпеки чи навколишнього середовища матиме позитивний вплив на забезпечення захисту прав споживачів в Україні на достовірну та повну інформацію щодо продукції.

Для державного сектору. Зобов’язання щодо маркування та етикетування можуть вимагати від держави посилення контролю за додержанням відповідних вимог, зокрема щодо повноти та достовірності інформації. В цілому виконання зобов’язання є невід’ємною частиною загального процесу реформування системи технічного регулювання країни.