Зміст домовленості:

• Сторони мають співпрацювати у напрямку виробітки взаєморозуміння офіційних структур управління і механізмів щодо застосування та оцінки СФЗ. Публікація та обмін інформацією щодо результатів звітів міжнародного аудиту має сприяти цьому.
• Сторони мають інформувати одна одну про законодавчі та інші регуляторні зміни у сфері СФЗ. ЄС має заздалегідь інформувати Україну про зміни, щоб Україна могла врахувати їх в процесі наближення законодавства.

Оцінка можливих наслідків:

Для бізнесу (компаній). Передбачуваність та прогнозованість регуляторного середовища є дуже важливим для діяльності бізнесу в Україні. Непрозора державна політика України негативно розцінюється міжнародною спільнотою, збільшує ризики ведення бізнесу в Україні та створює перешкоди для залучення іноземних інвестицій. Це стосується усіх сфер, включаючи СФЗ.

Для домогосподарств (споживачів). Споживачі отримають кращий доступ до інформації стосовно СФЗ, яку зможуть врахувати при виборі та купівлі харчових продуктів.

Для державного сектору. Відповідно до ст. 7 Угоди СОТ про СФЗ, яка є основоположною для країн-членів СОТ (тобто і ЄС, і України) метою дотримання прозорості є досягнення більшого ступеню ясності, передбачуваності та інформованості про торговельні політику, норми і правила членів СОТ. Основним інструментом тут є повідомлення, які використовуються, щоб інформувати інші країни-члени СОТ про нове законодавство, або внесення змін до існуючого у розрізі питань, які можуть впливати на торговельних партнерів.[1] Тому головним завданням державних органів влади України є своєчасне надсилання нотифікацій, а також ретельний аналіз та швидка реакція на нотифікації ЄС стосовно питань СФЗ для звернення за консультаціями у разі необхідності.

[1]http://ec.europa.eu/food/international/organisations/sps/transparency_en.htm