Для бізнесу (компаній). Після завершення процесу наближення законодавства України до ЄС, зменшаться торговельні бар’єри для виходу українських компаній на ринок ЄС у відношенні визнання ЄС еквівалентності українських заходів і стандартів у сфері СФЗ. Загалом, витрати українських компаній, пов’язані з їхнім виходом на європейський ринок, мають скоротитись. Також покращиться ефективність обміну інформацією (оскільки характеристики однакових видів продукції будуть співпадати) із європейськими партнерами, та поліпшиться порівняння української продукції з продукцією ЄС. Вітчизняні виробники якісної продукції отримають переваги за рахунок більшого законодавчого тиску на виробників низькоякісних товарів. Посилення конкуренції саме по собі сприятиме покращенню ефективності та якості виробництва.
Еквівалентні вимоги (стандарти) щодо СФЗ сприятимуть зниженню для українських експортерів витрат економії від масштабу (компанія більше не матиме прилаштовувати свої виробничі потужності задля відповідності різноманітним вимогам на окремих ринках), витрат з оцінки відповідності (тестування, сертифікації та інспектування), інформаційних витрат (оцінки технічного впливу іноземних регламентів, перекладу і поширення інформації, підготовки фахівців тощо) та інших.
Наближення стандартів матиме позитивний вплив на диверсифікацію експортних ринків України (видів продукції та кількості торговельних партнерів). Як показує практика інших країн, наближення стандартів більше сприяє торгівлі, ніж навіть спрощення митної політики.[1]
Для домогосподарств (споживачів). Споживачі отримають доступ до продукції вищої якості. Також однакові вимоги до якості (стандарти) знизять інформаційні витрати споживачів та збільшать їх впевненість у якості імпортних продуктів. Однак ця продукція, ймовірно, коштуватиме дорожче.
Для державного сектору. Наближення українських стандартів до європейських та міжнародних потребуватиме багато зусиль від влади, та буде пов’язано з додатковими фінансовими витратами. Важливими елементами наближення законодавства є зміцнення довіри через створення/ ведення належної практики нормативного регулювання та належної практики контролю якості харчових продуктів. Активніше звернення за порадами регуляторних органів ЄС, обмін досвідом та інформацією, сприятимуть формуванню достатнього рівня довіри до України з боку ЄС та тіснішої кооперації, і, як наслідок, спрощенню процесу наближення законодавства.[2]
[1]WorldTrаdereport (2012). D. Thetradeeffectsof non-tariffmeasuresandservicesmeasures. http://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/anrep_e/wtr12-2d_e.pdf
[2]JohansonLennart (2006). TradeFacilitationthroughEquivalenceandMutualRecognition – Lessonslearnt: http://www.cclac.org/seminarios/Equivalencia/ljohanson/06-10-30%20Johanson%20Equivalence%20and%20MRA.doc.